- виростити
- [ви/ростиетие]
-ошчу, -стиеш; нак. -стие, -с'т'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виростити — див. вирощувати … Український тлумачний словник
виростити — див. вирощувати … Словник синонімів української мови
виростити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
виглядати — I а/ю, а/єш, недок., ви/глянути, ну, неш, док. 1) Висуваючись або виходячи із за чого , з чого небудь, дивитися кудись, через щось. 2) Виднітися або ставати видним, помітним. II а/ю, а/єш, недок., ви/глядіти, джу, диш, док., перех. 1) тільки… … Український тлумачний словник
вигойдати — аю, аєш, док., розм. Гойдаючи, доглядаючи, виростити, виховати кого небудь … Український тлумачний словник
виняньчити — чу, чиш, док., виня/ньчувати, ую, уєш, недок., перех. Доглядаючи дитину, виростити її … Український тлумачний словник
випестити — ещу, естиш і ви/пестувати, ую, уєш, док., перех. 1) З любов ю виростити кого , що небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; викохати. 2) перен. Виховати кого небудь, вплинувши у певному напрямі на погляди, почуття і т. ін … Український тлумачний словник
виплекати — аю, аєш, док., перех. 1) З любов ю виростити кого , що небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; випестити. 2) перен. Виносити в собі (думку, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
виріст — росту, ч. 1) Дія за знач. вирости 1) і виростити 1). •• На ви/ріст більший, ніж треба, з розрахунком, що дитина виросте (про одяг, взуття). 2) Виступ па живому організмові. 3) діал. Зріст … Український тлумачний словник
вирощений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виростити. || ви/рощено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник